- Poradnik turysty

Niniejszy poradnik opracowałem korzystając z informacji zawartych w portalach:
(Цей підручник українською мовою нижче)

www.turystyka.beskidia.pl

oraz własnych doświadczeń.

Zapoznaj się z informacjami, które tu zgromadziłem.

Planowanie trasy
Jeśli pierwszy raz jedziesz w góry, najlepiej zaplanuj go z kimś doświadczonym. Zawsze miej na uwadze stan zdrowia i siły, swoje i towarzyszy, a w szczególności dzieci. Wycieczkę planuj zawsze pod najsłabszego uczestnika. Przygotuj wcześniej dokładny plan wycieczki. Poczytaj przewodniki, mapy, skorzystaj z usług informacji turystycznej, wskazówek przewodników górskich i portali turystycznych.

Planując wycieczkę - nawet jednodniową - trzeba się liczyć ze zmianą pogody w górach. Dlatego planując trasę należy przewidzieć zapas czasu na nieoczekiwane trudności. Planując trasę należy uwzględnić nie tylko długość, ale ukształtowanie terenu, trudność szlaku oraz warunki turystyczne. Przestudiuj mapę pod kątem nachylenia podejścia i zejścia. Bywa często, że zejście jest bardziej wyczerpujące niż podejście. Jeśli duża część trasy biegnie otwartymi, niezadrzewionymi odcinkami weź pod uwagę panujące warunki atmosferyczne – upał, wiatr, czy jest ślisko, mokro itp.

Pogoda - deszcz, śnieg, grad, silny wiatr mogą bardzo spowolnić tempo Waszego marszu. Pamiętajmy, że w górach pogoda jest zmienna, zima trwa dłużej i poruszamy się zazwyczaj dużo wolniej niż po płaskim.

Odżywianie się i picie
Bardzo ważne jest picie. Zawsze należy zabrać ze sobą picie (najlepiej wodę mineralną – 1-1,5 litra na jedną osobę), oraz na wszelki wypadek gorącą herbatę w termosie. Nie polecam napojów typu cola czy lemon choć sam często zabieram małą butelkę coca-coli. W sytuacjach wyczerpania szybko uzupełnia poziom cukrów. Piwo na szlaku może smakować wybornie ale... rozkłada na łopatki zaraz po opróżnieniu butelki. No i trzeba się po piwie opróżniać, a to może być kłopot w takich np. Tatrach wysokich czy Małej Fatrze. Napoje izotoniczne, zwłaszcza w gorące dni mogą uzupełnić niedobór wypoconych podczas marszu minerałów, byle z umiarem. Warto wziąć czekoladę - to najlepsze źródło energii w awaryjnych momentach. Jeśli planujemy dłuższą trasę to obok picia należy wziąć kanapki. Dobrym pomysłem są batoniki, zwłaszcza zbożowe. W górach zużywamy dużo więcej energii, więc kategorycznie zapominamy o wszelkim odchudzaniu, dietach, braku apetytu i tym podobnych. Zajrzyj do zakładki "Na upalne dni". znajdziesz kilka ciekawych pomysłów na własne izotoniki.

Pakowanie się i wyjazd
Nawet jednodniowe wypady mogą być niespodzianką pogodową. Ja zawsze mam w plecaku polar i kurtkę, a także czapkę lub chustę na głowę (ostatnio nabyłem tzw buff – amerykański wynalazek zamiast czapki, szalika czy opaski na głowę).

Na parodniowy wyjazd w góry zawsze zabieramy polar, kurtkę przeciwdeszczową, długie i krótkie spodnie ochraniacze na nogi (stuptuty), nakrycie głowy (nawet w lecie - ze względu na wiatr czy słońce). Warto dzień wcześniej spakować plecak zostawiając na rano tylko prowiant. Pamiętać trzeba, że najlepiej wyruszać w góry wcześnie rano. „Wcześnie” to dla jednego czwarta, a dla drugiego dziewiąta. Myślę, że 6.00 - 7.30 będzie dobrym momentem startu, ale jeśli ma to być krótka 4-5 godzinna wycieczka, wystarczy 9.00. Doliczyć trzeba jeszcze czas potrzebny na dojazd.

Ubiór
Bielizna
Wcale nie musi być zrobiona z najnowocześniejszych nowinek technologicznych. Najważniejsze, żeby była wygodna. Najlepsze materiały to możliwie cienka dzianina bawełniana.

Majtki – raczej klasyczne slipy lub bokserki. Nie za obszerne i nie za ciasne. Trzeba zwrócić uwagę na gumy i ściągacze, aby nie były wąskie, uwierające. Stringi i tanga odpadają. Uwierzcie.

Staniki – moja żona używa takiego bezszwowego wynalazku i sobie chwali. Musi być jednak dobrze dobrany rozmiar. W zwykłych stanikach należy unikać jak ognia twardych elementów jak naciągacze, klamry i druty.

Koszulka – najlepsze chyba te bawełniane. Ja używam takich z domieszką poliestru (nie gniotą się tak bardzo). Jeśli decydujemy się na oddychające koszulki to powinny one przylegać do ciała. Pamiętać trzeba, że w takim przypadku wszystkie warstwy naszego ubioru muszą być oddychalne. Inaczej nie ma to sensu.

Sweter – może być zwykły nie gruby sweter lub koszula. Można też, a nawet lepiej jest stosować bluzę polarową.

Ubiór wierzchni
Ubiór wierzchni bierzemy ze sobą zawsze.

> Kurtka chroniąca przed wiatrem i deszczem – kurtki skórzane pomijam milczeniem. Wystarczy jeśli kurtka spełni kilka wymogów:

kaptur (najlepiej ściągany gumą lub sznurkiem),
zapinanie na zakładkę (chroni przed przedostaniem wody pod zapięcie),
długość - poniżej pośladków,
kieszenie – zewnętrzne zamykane z klapami, wewnętrzne – koniecznie zapinane.
dobrze, jeśli są odpinane pod pachami umożliwiające swobodny dostęp powietrza przy intensywniejszym wysiłku.

Nawet starą, przemakającą kurtkę da się naprawić. Trzeba zaopatrzyć się w impregnat do tkanin i spryskać nim kurtkę (impregnaty dostępne są w sklepach sportowych, wspinaczkowych, a nawet niektórych obuwniczych. Taki zabieg trzeba powtarzać po każdym przemoczeniu i wysuszeniu kurtki, ale i tak to tańsze rozwiązanie niż kupno nowej). Dla ochrony przed deszczem oczywiście istnieją jeszcze peleryny. Nie polecam zwykłych foliowych szeleszczących jednorazówek, chociaż w sytuacjach awaryjnych spełnią swoją rolę. Lepsze są duże peleryny z materiałów wodoszczelnych z kapturem. Taką peleryną nakryjemy siebie i nasz plecak.
> Nakrycie głowy, coś na szyję i rękawiczki - latem nie musimy brać czapki, ale koniecznie trzeba wziąć coś na głowę, aby uchronić się przed ostrym słońcem i wiatrem. To samo dotyczy gardła - pakujemy obowiązkowo coś do zawiązania na szyję.
> Spodnie – najgorsze z możliwych to jeansy i spodnie od garnituru. Spodnie powinny być lekkie i wygodne. Krój taki, aby umożliwił wykonanie przysiadu na każdej nodze w dużym rozkroku bez nadmiernego naciągania szwów. Panie docenią zapewne getry, chociaż spotkać można w nich też panów. Są jeszcze spodnie membranowe, ale to rozwiązanie podobnie jak kurtki tego rodzaju jest dość kosztowne.

Buty (i ochraniacze)
Buty to najważniejsza część ubrania turysty. Nie jest ważne czy to markowe "gore" inne membrany, ale przede wszystkim czy są wygodne i czy mają odpowiednio sztywną podeszwę. Najlepiej sprawdzić to przy zakupie stając w bucie na kamień lub inny przedmiot o możliwie ostrych krawędziach. Nie powinien nas uwierać w stopę. Ważne jest to żeby buty były dobrane na miarę - nigdy za duże, ale tym bardziej za małe.
Czasem niezbędne są ochraniacze (tzw. stuptuty). Dzięki nim śnieg ani błoto i woda nie dostaną się nam od góry do buta. Najlepsze są te z zamkiem błyskawicznym. Nie trzeba ściągać buta, aby je założyć czy zdjąć, bo rozpina się je całe.

Skarpety
Skarpety nie mogą być za duże, najlepiej profilowane. Nigdy nie powinny być to cienkie garniturowe skarpetki zrobione ze sztucznych włókien. Jeśli nie mamy skarpet górskich (tylko broń Boże nie "góralskie" z bazaru) to należy używać grubych skarpet frotowych. Najlepiej kupić sportowe skarpety bezszwowe. Można także poprószyć stopy talkiem.

Apteczka
Mnie udało się kupić zapinaną małą apteczkę dobrze wyposażoną. Najlepiej całe wyposażenie włożyć do dodatkowego woreczka foliowego. Teraz tylko uzupełniam jej zawartość. Podstawowym wyposażeniem turystycznej apteczki powinno być:

> opakowanie różnej wielkości i rodzaju plastrów (w tym na odciski. Warto korzystać z napotkanych czasem promocji i zaopatrzyć się w plastry przy okazji np. zakupów w markecie czy aptece na zapas)

> bandaż elastyczny,

> bandaż zwykły,

> opatrunek wyjałowiony,

> środek przeciwbólowy (celowo nie podaję jaki, bo każdy może mieć inny, wypróbowany), tu uwaga: na większych wysokościach nie zaleca się zażywania środków przeciwbólowych. Należy zejść poniżej tysiąca metrów nad poziomem morza.

> węgiel,

> folia NRC

Czy coś jeszcze? Można owszem, ale tu wymieniam naprawdę niezbędne wyposażenie.

Telefon komórkowy
Koniecznie go naładuj i wyłącz! Na nic się przyda rozładowana komórka w sytuacji awaryjnej. A i dźwięki wiadomości czy dzwonka mogą denerwować nie tylko innych turystów na szlaku. Warto też zapisać numery alarmowe do pamięci: GOPR – 985 lub 601 100 300, oraz numer osoby, którą należy powiadomić w razie wypadku oznaczając go nazwą ICE – np. ICE mama 77172.... może być kilka numerów ICE.

Jeśli telefon jest wyłączony to wyłączmy też blokadę PIN. Ratownicy nie będą łamali kodu naszej komórki.

UWAGA!
Kategorycznie nie trzymamy telefonu w dłoni podczas marszu! Chyba, że stać Cię na nowy.

Pakowanie plecaka
Pamiętaj o właściwej kolejności:
1. Na samym dole powinny znajdować się rzeczy lekkie, ale objętościowo duże, np.: śpiwór, ręcznik, koc itp.
2. Następnie spakuj zapasową odzież i bieliznę.
3. W środkowej części plecaka jest miejsce na cięższy ekwipunek np. prowiant, konserwy, butlę gazową lub kocher. To tutaj powinien znajdować się środek ciężkości plecaka.
4. W górnej części plecaka, w kominie i pod górną klapę spakuj często wyjmowane przedmioty (ubiór przeciwdeszczowy, środki higieny).
5. Do kieszeni bocznych włóż potrzebne drobiazgi, np.: ochraniacze, czapka, mapa, okulary, zapałki, kompas, przybory do pisania, dokumenty itp.
6. Karimatę, czekan, kijki trekkingowe i namiot zamocuj na zewnątrz plecaka do specjalnych uchwytów i taśm bocznych.

Rzeczy które nie powinny zmoknąć wkładamy do dodatkowych worków.
Gdy pakujemy się na dłuższą wyprawę pieszą lub zmuszeni jesteśmy przejeżdżać z miejsce na miejsce unikajmy noszenia ekwipunku w ręku - to bardzo niewygodne.

Zapamiętaj!

Pakuj się w taki sposób, aby nic "nie machało" na zewnątrz plecaka. Taki sprzęt łatwo zgubić.

UWAGA!

Po każdej wyprawie uważnie obejrzyj plecak: wytrzep go, wyczyść zabrudzenia, sprawdź stan klamer i taśm. Szanuj swój plecak, gdyż od niego zależy powodzenie twojej wędrówki.

Następny krok to dopasowanie plecaka do figury.
Dobre dopasowanie plecaka do figury jest czynnością poprzedzającą każde "wyjście w teren". Nieważne czy idziemy do szkoły, czy wyruszamy w góry - plecak należy dopasować do grubości ubrania, przenoszonego ciężaru, terenu w jaki się udajemy.
PAMIĘTAJ! Plecak należy dopasowywać dopiero wtedy kiedy jest zapakowany! Dopasowanie pustego plecaka to tylko strata czasu...

1) Zapakuj plecak i zapnij górną klapę.

2) Poluźnij pas biodrowy i inne taśmy.

3) Załóż plecak i zaciągnij pas biodrowy tak, by plecak opierał się na biodrach.

4) Taśmy barkowe dopasuj tak, aby plecak przylegał do pleców. Środek ciężkości powinien znajdować się blisko strefy lędźwiowej ciała.

5) Dopasuj napięcie pasa biodrowego i taśm barkowych w taki sposób, by cały ciężar plecaka przypadał na biodra, a nie na ramiona. Jeżeli plecak jest za nisko popraw ustawienie systemu nośnego.

6) Ściągnij taśmy na ramionach w taki sposób, by plecak przylegał do pleców gdy idziesz po terenie płaskim. Gdy poruszasz się w terenie górzystym poluźnij te taśmy tak, by plecak był lekko odchylony od pleców. (Człowiek idąc pod górę naturalnie pochyla się do przodu - plecak powinien wtedy pozostawać w pozycji pionowej i nie przygniatać do ziemi.)

Tylko jak zrobić to w sklepie? Zawsze można poprosić sprzedawcę o umożliwienie dociążenia plecaka czymkolwiek (inne towary z półki, rzeczy, lub woda w butelkach). Jeszcze nigdy mi nie odmówiono.

Co wziąć na wycieczkę (podsumowanie)
Wybierając się na krótką nawet wycieczkę nie zapomnijmy zabrać ze sobą:

· okrycia głowy i czegoś przeciwdeszczowego

· pieniędzy, dokumentów (dobrze zapakowanych, aby nie przemokły)

· picia, jedzenia

· mapy

· na dłuższą wycieczkę lub jeśli jest już późna jesień - także latarki

· zapasowe skarpetki czy koszulka (ja zostawiam w samochodzie rzeczy na przebranie po powrocie z wycieczki, ale w plecaku i tak mam skarpety i koszulkę)

· zegarek

· worek na śmieci (nie zostawiajmy naszych śmieci nawet w schronisku jeśli możemy)
· aparat fotograficzny (nieobowiązkowy, ale przyjemnie jest móc pochwalić się przed znajomymi naszymi osiągnięciami. Nie zapomnij tylko naładować akumulatorki lub zabrać zapasowe, a jeśli to zwykły aparat to zapasowy film też może się przydać)
· telefon komórkowy

· papier toaletowy

· krem ochronny, lub przynajmniej pomadka ochronna – w górach wiatr i słońce działają jakby inaczej
· gwizdek lub inny sygnalizator akustyczny do wezwania pomocy

· apteczka

Dekalog Turysty

1. Zanim wyruszysz w góry zastanów się czy posiadasz dostateczne doświadczenie i formę.

2. Przygotuj wcześniej plan wycieczki.

3. Zadbaj o odpowiednią odzież chroniącą przed złą pogoda i zimnem oraz mocne, wysokie buty na profilowanej podeszwie.

4. Pozostaw w domu, w schronisku czy u znajomych wiadomość o celu i trasie wycieczki oraz godzinie powrotu. W ten sposób zapewnisz sobie szybką pomoc w razie wypadku.

5. Szybkość poruszania się dostosuj do możliwości najmniej sprawnego uczestnika wycieczki. „Pożeranie kilometrów" prowadzi niechybnie do wyczerpania, a poza tym ogranicza możliwość podziwiania uroków górskiego krajobrazu.

6. Uważaj na każdy krok - wypadki zdarzają się także w łatwym terenie. Szczególnej zwłaszcza ostrożności wymagają trudniejsze partie trasy: strome, mokre i zaśnieżone stoki, płaty starego śniegu. Nie zbaczaj ze znakowanego szlaku - jest on zwykle poprowadzony optymalnie zarówno pod względem bezpieczeństwa, jak i wysiłku na pokonanie trasy.

7. Nie strącaj kamieni, gdyż narażasz innych turystów na poważne niebezpieczeństwo. Miejsce zagrożone przez spadające kamienie przechodź szybko i uważnie.

8. Decyzja zawrócenia z drogi to nie hańba, lecz głos rozsądku. Nie wstydź się zawrócenia, gdy załamie się pogoda, nadejdzie mgła lub trasa okaże się zbyt trudna.

9. Szanuj przyrodę, nie hałasuj. Dbaj o czystość i porządek w górach. Usuwając śmieci dajesz dowód swej kultury.

10. Jeżeli zdarzy się wypadek - przede wszystkim zachowaj spokój. Poszkodowanego ułóż w bezpiecznej pozycji, w widocznym miejscu i pod opieka. Przyjętym w górach sygnałem (dowolny sygnał optyczny lub akustyczny powtórzony 6 razy na minutę, po czym minuta przerwy) wezwij pomoc GOPR lub TOPR.

Dekalog opracowany przez Komisję Turystyki Górskiej Zarządu Głównego PTTK, zaczerpnięty z regulaminu GOT PTTK.

Jak zachować się kiedy zgubimy się w górach?
- przede wszystkim nie idziemy dalej
- kiedy mamy komórkę dzwonimy do GOPR pod nr 985 lub 0601100300,
- kiedy brak telefonu, zawsze staramy się wrócić po własnych śladach jeśli są widoczne lub wzywamy pomocy stosując sygnały alarmowe podane niżej i czekamy w osłoniętym miejscu, aż nadjedzie pomoc,
-nadawaj sygnał wzywania pomocy 6 razy na minutę tzn, krzycz lub migaj latarką, lusterkiem co 10 sekund przez minutę, a potem zrób minutę przerwy, odpowiedzią jest sygnał 3x na minutę czyli co 20 sekund.

Utknąwszy w trudnym terenie, w żadnym przypadku nie należy ryzykować zejścia, ponieważ wydające się na pozór łagodne zbocza mogą być podcięte od dołu bardzo stromymi urwiskami. W takiej sytuacji należy wezwać pomoc dzwoniąc z telefonu komórkowego do TOPR/GOPR. Prowadzi ono bezpłatne akcje ratunkowe, często z użyciem śmigłowca. W przypadku przylotu ratowniczego śmigłowca należy podnieść oba ramiona do góry na kształt litery "Y".

Gdy pomoc jest już niepotrzebna, należy ustawić jedno ramię w dół, a drugie w górę na kształt litery "N".

Pamiętaj

Pomocy w górach wzywamy poprzez powtarzanie jakiegoś sygnału. W dzień może to być sygnał dźwiękowy najlepiej gwizdkiem lub okrzyki lub przez dawanie wyraźnych znaków z jakiegoś dobrze widocznego miejsca (np. wymachiwanie czerwoną koszulą). W nocy najlepiej sygnały świetlne - świecenie latarką, flara.
Wzywanie pomocy:
6 sygnałów na minutę, potem minuta przerwy;
Odpowiedź, że pomoc nadchodzi:
3 sygnały na minutę

UWAGA

Poza granicami Polski może być wymagane obowiązkowe ubezpieczenie turystyczne. W przypadku jego braku zostaniemy obciążeni kosztami ewntualnej akcji ratunkowej.

Я розробив цей посібник, використовуючи інформацію, що міститься на таких веб-сайтах:

www.turystyka.beskidia.pl

http://www.pttk.sltzn.katowice.pl

http://www.szkolagorska.com

www.skibicki.pl

www.kopa.com.pl

www.pttk.pl

і власний досвід.

Ознайомтеся з інформацією, яку я тут зібрав.

Планування маршруту
Якщо ви збираєтеся в гори вперше, то краще планувати це з кимось із досвідчених. Завжди пам’ятайте про своє здоров’я та силу, а також про здоров’я та силу своїх супутників, особливо дітей. Завжди плануйте поїздку для найслабшого учасника. Заздалегідь підготуйте детальний маршрут. Читайте путівники, карти, користуйтеся послугами туристичної інформації, порадами гірських путівників та туристичних порталів.

Плануючи подорож, навіть одноденну, необхідно враховувати зміну погоди в горах. Тому, плануючи свій маршрут, слід передбачити додатковий час на несподівані труднощі. При плануванні маршруту слід враховувати не тільки протяжність, але й рельєф, складність маршруту та туристичні умови. Вивчіть карту під'їзду та спуску. Часто спуск виснажливіший, ніж підйом. Якщо більша частина маршруту пролягає відкритими безлісними ділянками, враховуйте переважаючі погодні умови – спеку, вітер, слизько, мокро тощо.

Погода - дощ, сніг, град, сильний вітер можуть уповільнити темп вашого маршу. Пам'ятайте, що погода в горах мінлива, зима триває довше і ми зазвичай рухаємося набагато повільніше, ніж на рівнині.

Їсти і пити
Пити дуже важливо. Завжди беріть із собою напій (бажано мінеральну воду – 1-1,5 л на одну людину), і гарячий чай у термосі про всяк випадок. Я не рекомендую колу чи лимонні напої, хоча сам часто беру маленьку пляшечку кока-коли. У ситуаціях виснаження швидко поповнює рівень цукру. Пиво на дорозі може бути смачним, але ... воно ламається відразу після спустошення пляшки. А після пива треба спорожнитися, і це може бути проблемою, наприклад, у Високих Татрах чи Малій Фатрі. Ізотонічні напої, особливо в спекотні дні, можуть заповнити дефіцит мінеральних речовин, що виділяються під час походу, тільки в помірних кількостях. Варто взяти шоколад - це найкраще джерело енергії в екстрені моменти. Якщо ви плануєте довший маршрут, то разом з випивкою варто взяти бутерброди. Гарною ідеєю є батончики, особливо зернові. У горах ми витрачаємо набагато більше енергії, тому категорично забуваємо про будь-які схуднення, дієти, відсутність апетиту тощо. Перегляньте вкладку «Для жарких днів». ви знайдете кілька цікавих ідей для власних ізотонічних напоїв.

Збираємо речі і йдемо
Навіть одноденні екскурсії можуть здивувати погодою. У мене в рюкзаку завжди є фліс і куртка, а також кепка чи хустка (нещодавно купила так званий баф – американський винахід замість кепки, шарфа чи пов’язки).

Для кількаденної поїздки в гори ми завжди беремо фліс, плащ, довгі і короткі штани, протектори для ніг (гетри), шапку (навіть влітку - на вітер чи сонце). Бажано зібрати рюкзак напередодні, залишивши провізію лише на ранок. Пам'ятайте, що в гори найкраще вирушати рано вранці. «Ранній» для одного — четвертий, для іншого — дев’ятий. Я думаю, що 6:00 - 7:30 ранку буде гарним часом для початку, але якщо це буде коротка 4-5-годинна подорож, достатньо 9:00 ранку. Також потрібно додати час, необхідний для подорожі.

вбрання
Нижня білизна
Він не обов'язково повинен складатися з найсучасніших технологічних новинок. Найголовніше, щоб було зручно. Найкращі матеріали – якомога тонший бавовняний трикотаж.

Трусики - швидше класичні труси або боксери. Не дуже широкі і не дуже тісні. Потрібно звернути увагу на гумки і ранти, щоб вони не були вузькими і не тиснули. Стрінги і танго відриваються. Повір в це.

Бюстгальтери - дружина користується таким безшовним винаходом і сама себе хвалить. Однак він повинен бути правильно підібраного розміру. У звичайних бюстгальтерах варто уникати жорстких елементів, таких як затягувачі, застібки і дроти.

Футболка - мабуть найкращі бавовняні. Я використовую ті з домішкою поліестеру (вони не сильно мнуться). Якщо ми вибираємо дихаючі футболки, вони повинні прилягати до тіла. Слід пам'ятати, що в цьому випадку всі шари нашого одягу повинні бути дихаючими. Інакше не має сенсу.

Светр - це може бути звичайний не товстий светр або сорочка. Ви також можете, навіть краще, використовувати флісову толстовку.

Верхній одяг
Завжди беремо з собою верхній одяг.

> Куртка, що захищає від вітру та дощу - шкіряні куртки я ігнорую. Досить, щоб куртка відповідала декільком вимогам:

          капюшон (бажано затягнутий гумою або мотузкою),

          кріплення за допомогою вкладки (захищає від проникнення води під застібку),

          довжина - нижче сідниць,

          кишені - зовнішні закриті з клапанами, внутрішні - на блискавці.

          добре, якщо вони знімні під пахвами, забезпечуючи вільний доступ повітря при більш інтенсивних зусиллях.

Навіть стару, промочену куртку можна відремонтувати. Необхідно взяти просочення для тканини і розпилити його на куртку (просочення є в спортивних, альпіністських і навіть деяких магазинах взуття. Цю процедуру потрібно повторювати після кожного намочування і сушіння куртки, але це дешевше рішення, ніж купувати. новий). Для захисту від дощу, звичайно, також є накидки. Звичайні пластикові шарудливі одноразові не рекомендую, хоча в екстрених ситуаціях вони виконають свою роль. Краще великі накидки з водонепроникних матеріалів з капюшоном. Цим плащем ми накриємо себе та свій рюкзак.
> Капелюх, щось на шию і рукавички - влітку капелюх брати не обов'язково, але на голову треба одягнути щось, щоб захиститися від суворого сонця і вітру. Те ж саме стосується горла - треба щось упакувати, щоб зав'язати на шиї.
> Штани - найгірші з можливих джинси і костюмні штани. Штани повинні бути легкими і зручними. Такий крій, щоб можна було присідати на кожній нозі великим кроком без зайвого розтягування швів. Жінки, напевно, оцінять гетри, хоча можна знайти в них і чоловіків. Існують також мембранні штани, але це рішення, як і куртки такого типу, досить дороге.

Взуття (і протектори)
Взуття - найважливіша частина одягу туриста. Неважливо, чи це фірмові мембрани «gore», а головне, чи вони зручні і чи мають достатньо жорстку підошву. Найкраще перевірити це при покупці, вставши у взутті на камінь або інший предмет з можливо гострими краями. Він не повинен був поранити нашу ногу. Важливо, щоб взуття було зроблене за міркою - ніколи не занадто велике, але все ж занадто маленьке.
Іноді потрібні колодки (так звані гетри). Завдяки їм сніг, бруд і вода не потраплять у взуття зверху. Найкраще – на блискавці. Знімати взуття, щоб взутися чи зняти, не потрібно, адже вона розстібається.

Шкарпетки
Шкарпетки не можуть бути занадто великими, бажано профільованими. Це ні в якому разі не повинні бути тонкі костюмні шкарпетки з синтетичних волокон. Якщо у нас немає гірських шкарпеток (не дай Боже, а не «горянських» з базару), то треба використовувати товсті махрові шкарпетки. Найкраще купувати спортивні безшовні шкарпетки. Також можна присипати ноги тальком.

Аптечка
Мені вдалося купити невелику аптечку на блискавці, добре обладнану. Всі аксесуари найкраще складати в додатковий поліетиленовий пакет. Зараз лише доповнюю його зміст. Основним комплектом туристичної аптечки має бути:

> упаковка різних розмірів і типів пластирів (в тому числі для мозолів. Варто скористатися випадковими акціями і запастися пластирами, наприклад, заздалегідь роблячи покупки в супермаркеті або аптеці)

> еластичний бинт,

> простий бинт,

> стерилізована перев'язка,

> болезаспокійливе (навмисно не вказую яке, тому що кожен може мати різне, пробував), тут зауважте: на великій висоті не рекомендується приймати знеболююче. Треба спуститися нижче тисячі метрів над рівнем моря.

> вугілля,

> NRC фольга

Щось іще? Можна, так, але тут я перелічую дійсно необхідне обладнання.

Мобільний телефон
Обов'язково зарядіть і вимкніть! Розряджений мобільний телефон не принесе користі в екстреній ситуації. І звуки повідомлень чи дзвінків можуть дратувати не лише інших туристів на стежці. Варто також зберегти в пам’яті номери екстрених служб: GOPR - 985 або 601 100 300, а також номер особи, яку потрібно сповістити в разі аварії, позначивши його назвою ICE - наприклад, ICE mama 77172 .... номерів ДВС може бути кілька.

Якщо телефон вимкнено, ми також повинні вимкнути блокування PIN-кодом. Рятувальники не зламають код нашого осередку.

УВАГА!
Категорично не тримаємо телефон в руках під час маршу! Якщо ви не можете дозволити собі новий.

Пакування рюкзака
Запам'ятайте правильний порядок:
1. В самому низу повинні бути легкі, але об'ємні речі, наприклад, спальний мішок, рушник, ковдра і т.д.
2. Потім пакуйте запасний одяг і білизну.
3. У центральній частині рюкзака є місце для більш важкого спорядження, наприклад, провізії, консервів, газового балона або плити. Саме тут повинен бути центр ваги рюкзака.
4. У верхній частині рюкзака, в димоході і під верхнім клапаном частіше прибирайте предмети (дощовик, засоби гігієни).
5. Покладіть у бічні кишені необхідні дрібниці, наприклад: блокноти, капелюх, карту, окуляри, сірники, компас, письмові прилади, документи тощо.
6. Прикріпіть килимок, льодоруб, трекінгові палиці та намет до спеціальних тримачів і бічних ременів із зовнішнього боку рюкзака.

У додаткові сумки складіть речі, які не повинні намокати.
Коли ми збираємо речі для тривалого походу або змушені подорожувати з місця на місце, уникайте носити спорядження в руках - це дуже незручно.

Пам'ятайте!

Пакуйте речі так, щоб на зовнішній стороні рюкзака нічого не «виляло». Таке обладнання легко втратити.

УВАГА!

Після кожної поїздки уважно оглядайте рюкзак: струсіть його, очистіть від забруднень, перевірте стан пряжок і лямок. Будь ласка, поважайте свій рюкзак, оскільки від нього залежить успіх вашого походу.

Наступним кроком буде підгонка рюкзака по фігурі.
Гарна посадка рюкзака по фігурі – це заняття перед кожним «виходом у поле». Не має значення, йдемо ми в школу чи в гори – рюкзак має бути підігнаний відповідно до товщини одягу, ваги, яку ми несемо, і місцевості, куди ми йдемо.
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Регулювати рюкзак потрібно тільки в упакованому стані! Припасувати порожній рюкзак - це просто марна трата часу...

1) Зберіть рюкзак і закрийте верхній клапан.

2) Послабте поясний ремінь та інші ремінці.

3) Одягніть рюкзак і затягніть стегновий ремінь так, щоб рюкзак лежав на стегнах.

4) Відрегулюйте лямки так, щоб рюкзак прилягав до спини. Центр ваги повинен знаходитися близько до поперекової зони тіла.

5) Відрегулюйте натяг стегнового ременя та плечових лямок так, щоб вся вага рюкзака припадала на стегна, а не на плечі. Якщо рюкзак занадто низький, відрегулюйте систему перенесення.

6) Потягніть лямки, щоб рюкзак прилягав до вашої спини, коли ви йдете по рівній поверхні. Під час пересування по гірській місцевості послабте ці лямки, щоб рюкзак був трохи нахилений ззаду. (Під час ходьби в гору людина природно нахиляється вперед - рюкзак при цьому повинен залишатися вертикально і не придавлювати його до землі.)

Але як це зробити в магазині? Ви завжди можете попросити продавця дозволити вам обтяжити рюкзак чим завгодно (іншим товаром з полиці, речами або бутильованою водою). Мені ще ніколи не відмовляли.

Що взяти в дорогу (підсумок)
Вибираючи коротку поїздку, не забудьте взяти з собою:

Головний убір і щось для захисту від дощу

Гроші, документи (добре запаковані, щоб не промокли)

· Пити, їсти

· Карти

· Для довшої подорожі або якщо вже пізня осінь - також ліхтарики

Запасні шкарпетки або футболка (залишаю речі в машині, щоб переодягнутися після повернення з поїздки, але в рюкзаку ще є шкарпетки і футболка)

· годинник

Пакет для сміття (не залишайте наше сміття навіть у притулку, якщо ми можемо)
· Фотоапарат (не обов'язково, але приємно похизуватися друзям нашими досягненнями. Не забудьте зарядити батарейки або взяти запасні, а якщо звичайний фотоапарат, то запасна плівка теж може стати в нагоді)
· мобільний телефон

· туалетний папір

· Захисний крем або хоча б захисна помада - в горах вітер і сонце діють інакше
· Свисток або інший звуковий сигнал для виклику допомоги

· аптечка

Декалог туриста

1. Перед тим, як відправитися в гори, подумайте, чи вистачить у вас досвіду і форми.

2. Заздалегідь підготуйте план поїздки.

3. Подбайте про відповідний одяг, що захищає від негоди та холоду, та міцні високі черевики з профільованою підошвою.

4. Залиште вдома, у притулку чи друзям повідомлення про пункт призначення, маршрут подорожі та час повернення. Так ви зможете швидко отримати допомогу в разі аварії.

5. Пристосовуйте швидкість руху до можливостей найменш працездатного учасника подорожі. «Проїдання кілометрів» неминуче призведе до виснаження, а також обмежує можливість милуватися красою гірського ландшафту.

6. Будьте обережні на кожному кроці - аварії можуть трапитися і на легкій місцевості. Особлива обережність потрібна на складніших ділянках маршруту: крутих, мокрих і засніжених схилах, а також на ділянках старого снігу. Не збивайтеся з маркованої стежки - зазвичай вона проходить оптимально як з точки зору безпеки, так і з точки зору зусиль, щоб пройти маршрут.

7. Не збивайте каміння, оскільки ви піддаєте серйозній небезпеці інших туристів. Ходіть швидко й обережно в місцях, де загрожує падіння каміння.

8. Рішення повернутися - це не ганьба, а голос розуму. Не соромтеся повернути назад, коли зіпсується негода, настане туман або маршрут стане занадто складним.

9. Шануй природу, не шуми. Тримайте гори чистими та охайними. Прибираючи сміття, ви демонструєте свою культуру.

10. Якщо трапилася аварія – перш за все, зберігайте спокій. Помістіть пораненого в безпечне положення, на видне місце та під нагляд. При сигналі, отриманому в горах (будь-який оптичний або акустичний сигнал повторюється 6 разів на хвилину з наступною хвилинною перервою), викликайте допомогу ГОПР або ТОПР.

Декалог, підготовлений Комітетом гірського туризму Головної Управи ПТТК, взято з регламенту GOT PTTK.

Як поводитися, коли заблукаємо в горах?
- По-перше, ми далі не йдемо
- якщо у нас є мобільний телефон, ми телефонуємо в GOPR за номером 985 або 0601100300,
- коли немає телефону, ми завжди намагаємося повернутися до наших слідів, якщо їх видно, або викликати допомогу за допомогою сигналів тривоги, наведених нижче, і чекати в захищеному місці, поки не прибуде допомога,
- подайте сигнал екстреного виклику 6 разів на хвилину, тобто кричіть або блимніть ліхтариком, віддзеркалюйте кожні 10 секунд протягом хвилини, а потім зробіть хвилинну перерву, відповідь - сигнал 3 рази на хвилину, тобто кожні 20 секунд.

Якщо ви застрягли на складній місцевості, ні в якому разі не варто ризикувати спуском, оскільки, здавалося б, пологі схили можуть бути підточені дуже крутими скелями знизу. У такій ситуації слід викликати допомогу, зателефонувавши в ТОПР / ГОПР з мобільного телефону. Він проводить безкоштовні рятувальні операції, часто з використанням гелікоптера. У разі прибуття рятувального гелікоптера обидві руки повинні бути підняті у формі «Y».

Коли допомога більше не потрібна, опустіть одну руку, а іншу вгору у формі «N».

Пам'ятайте

Викликаємо допомогу в горах повторним сигналом. Протягом дня це може бути звуковий сигнал, бажано свисток або вітання, або чіткі знаки з якогось добре помітного місця (наприклад, помах червоною сорочкою). Вночі найкращі світлові сигнали - світячи ліхтариком, світлові ракети.
Виклик допомоги:
6 звукових сигналів на хвилину, потім хвилинна пауза;
Відповідь, що допомога йде:
3 звукові сигнали в хвилину

УВАГА

За межами Польщі може знадобитися обов’язкове туристичне страхування. У разі його відсутності ми будемо сплачувати витрати на можливу рятувальну операцію.